Шкідники лохини

   Шкідники лохини.

   Поширені шкідники лохини.

Азіатська ягідна дрозофіла.

Американський білий метелик.

Міль вишнева пагонова.

Пильщик вишневий слизистий.

Журавлинний плодовий метелик.

Лісовий кільчастий шовкопряд.

Листовійка брунькова.

Несправжньощитівка.

Мінуюча міль-пестрянка.

Звичайний павутинний кліщ.

Полівка.

Приморський борошнистий червець.

Птахи.

П'ядениці.

Розанова листовійка.

Скосарі.

Скошеносмуга листовійка.

Слимаки та равлики.

Попелиця.

Чорнична галиця.

Азіатська ягідна дрозофіла (Drosophila suzukii).

Пошкодження.

Самки мух відкладають яйця в плоди, що дозрівають. Личинки харчуються плодами, роблячи м'якоть коричневою, м'якою та протікаючою. Пошкодження може стати місцем входу для зараження вторинними захворюваннями. Ця травма призводить до появи неліквідних фруктів та економічної шкоди.

Комаха.

Азіатська ягідна дрозофіла схожа на інших дрозофіл. Дорослі мухи довжиною 2-3 мм, з червоними очима, рудуватим тілом з темнішими смугами на черевці. У самців є характерні одиночні плями на кожному з крил уздовж 1-ї жилки і два темні гребені на передніх ногах. У самок відсутні плями на крилах і гребені на ногах, але вони відрізняються міцним зубчастим яйцекладом (видимим при збільшенні). Личинки білі та безногі, як і всі личинки дрозофіли.

Американський білий метелик (Hyphantria cunea).

Пошкодження.

Невеликі шовкові гнізда з'являються на кінцях гілок на початку липня. Ці гнізда містять сотні гусениць. Гнізда та гусениці збільшуються у розмірах і до вересня можуть покрити весь кущ. Усередині такого гнізда, все листя може бути дефолійоване (знищене).

Комаха.

Гусениці зазвичай світлі, з довгими світлими волосками. У гусениць чорні плями та темна голова, а тіло личинки з віком може темніти. Личинки виростають до 35 мм завдовжки. Метелики в основному чисто-білі та літають на початку літа. Вони відкладають яєчні маси на нижню сторону листя і покривають їх волосками. Протягом тижня гусениці вилуплюються із яєць. Коли гусениці стають дорослими, вони повзуть у захищені ділянки на дереві або в опале листя, щоб перезимувати у вигляді лялечок. Одне покоління на рік.

Міль вишнева пагонова (Grapholita packardi).

Пошкодження.

Личинки харчуються плодами лохини, що розвиваються (зеленими), створюючи отвір в області чашечки. Личинки харчуються та розвиваються всередині однієї-двох ягід, викликаючи утворення перетинок та тунелів, а також зморщені ділянки на плодах. Заражені плоди часто опадають до збирання врожаю, але інакше їх важко відсортувати при переробці фруктів. Личинки виходять із плодів наприкінці липня або на початку серпня і можуть заразити своєю присутністю квартири.

Комаха.

Яйця маленькі, плоскі та овальні, відкладаються поодинці на філіжанці зелених плодів. Личинки бліді чи рожеві з коричневими головками. Личинки виходять із плодів і шукають місця для зимівлі на деревах, утворюють кокон, де навесні окуклюються. Дорослі метелики дрібні, плямисто-сірі, завдовжки близько 5 мм та розмахом крил близько 9,5 мм. Задні крила двокольорові, ближче до тіла темні, далі від тіла світлі. Одне покоління на рік.

Пильщик вишневий слизистий (Caliroa cerasi) та ін.

Пошкодження.

Пильщики харчуються нижньою стороною старішого листя, але рідко завдають значної шкоди.

Комаха.

Личинки блідо-зелені та блискучі, з дещо прихованою чорною головою. Пильщики мають довжину тіла 4-7 мм. Зовні вони нагадують слимаків. Перше покоління личинок пильщиків з'являється у квітні-травні, друге у липні-серпні. Дорослі особини - це маленькі комахи, схожі на чорних ос, яких можна побачити відпочиваючими на рослинах або літаючими навколо них у червні.

Примітка: на лохини зустрічається рідко.

Журавлинний плодовий метелик (Acrobasis Vacinii).

Пошкодження.

Личинки харчуються зеленими плодами, що розвиваються. Вони проникають у плід з кінця плодоніжки, тому добре видно вхідні отвори. Одна личинка може знищити від трьох до шести плодів. Брудні місця годівлі із зовнішньою тирсою та перетинками характерні для плодів, пошкоджених журавлинною плодовою гусеницею.

Комаха.

Яйця білі, овальні, відкладаються у чашці зелених ягід. Личинки зелені з темною головою, у дорослому віці близько 9,5 мм у довжину. Дорослі метелики близько 12 мм завдовжки, темно-сірі з двома білими трикутними мітками на крилі. Розмах крил близько 15 мм.

Лісовий кільчастий шовкопряд та коконопряд кільчастий каліфорнійський (Malacosoma disstria та M. californicum).

Пошкодження.

Повністю закриті кокони або павутинні гнізда будуються з травня по червень групами із сотень гусениць. Живляться листям лохини, часто повністю їх дефолюючи.

Комаха.

Тіла гусениць шовкопрядів виростають до 30 мм завдовжки і вкриті довгими волосками. Обидва види мають значні мітки, такі як сині лінії та білі ромби на спині гусениць лісового кільчастого шовкопряда. Гусениці коконопрядів кільчастих каліфорнійських переважно оранжево-чорні з блідо-блакитними мітками на спині. Гусениці кільчастого шовкопряда харчуються великими групами до лялькування, що проходить у середині літа. Метелики коричневого кольору, літають влітку та відкладають яйця на гілках дерев. Яєчні маси захищені сіро-чорним пористим матеріалом, що виглядає та відчувається як сірий пінополістирол. Одне покоління на рік.

Листовійка брунькова (Spilonota ocellana).

Пошкодження.

Ранньою весною гусениці харчуються бутонами, суцвіттями, зеленими ягодами і листям.

Комаха.

Гусениця темно-коричневого кольору із чорною головою, довжиною від 9 до 14 мм. З березня по травень гусениці харчуються всередині квіткових грон і листя, закріплені ниткою. Метелики літають у червні-липні. Літні личинки харчуються листям і плодами, що розвиваються з липня по вересень, перш ніж перезимувати у вигляді частково вирослих личинок. Одне покоління на рік.

Несправжньощитівка (Parthenolecanium spp.).

Пошкодження.

Лускаті комахи висмоктують сік рослин і можуть послабити рослини і викликати відмирання гілок. Липка медвяна падь, яка виділяється несправжньощитівками може капати на плоди та листя. На паді може розвинутись чернь (сажистий грибок).

Комаха.

Самки виглядають як 2-5 мм овальні коричневі шишки, прикріплені до однорічних стебел. Самці – маленькі комахи, схожі на мух, їх рідко можна побачити. Білі яйця присутні у травні-червні під лускою. З яєць вилуплюються личинки (німфи), які переміщуються до листя для годівлі. Наприкінці літа німфи повертаються на стебла, щоби перезимувати.

Мінуюча міль-пестрянка (Phyllonorycter spp.).

Пошкодження.

Личинки мінуючих молей-пестрянок утворюють прозорі плями або змієподібні лінії на нижній стороні листя. Поверхня листа здається міхуровою.

Комаха.

Блідо-жовті гусениці живляться та пересуваються всередині листа. Пошкодження листовою мінуючою міллю може відбуватися протягом усього літа.

Примітка: на лохині зустрічається рідко.

Звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae).

Пошкодження.

Павутинні кліщі харчуються нижньою стороною листя, їх можна знайти на старому листі, а також біля кінчиків пагонів. Злегка заражене листя стає плямистим; сильно заражене листя набуває бронзового відтінку і покривається павутиною. Павутинний кліщ – спорадичний шкідник лохини, який рідко зустрічається на більшості полів. Популяції кліщів накопичуються під час літньої спеки і можуть бути поширені в жарких посушливих місцях. Кліщі можуть жити на бур'янах серед полів лохини.

Шкідник.

Звичайний павутинний кліщ жовтувато-зелений, з двома темними плямами на спині. Вони відрізняються за розміром від мікроскопічних, до чітко видимих. Самки кліщів (оранжевого кольору), зимують у ґрунті поруч із рослиною.

Полівка Таунсенда (польова миша) (Microtus townsendii).

Пошкодження.

Полівки харчуються корінням та кронами. Кущі ослаблені і можуть відчувати стрес через нестачу води або поживних речовин. Молоді рослини можуть загинути. Ями та тунелі у ґрунті всередині ряду є найбільш помітними ознаками активності гризунів.

Шкідник.

Полівки трапляються рідко. Вони темно-коричневі, з короткими ногами, коротким хвостом, округлою головою, маленькими вушками та очима.

Приморський борошнистий червець (Pseudococcus maritimus).

Пошкодження.

Борошнисті червеці висмоктують сік рослин і знижують їхню життєздатність і подальший ріст. Вони також виділяють медяну падь, яка сприяє зростанню сажистих грибів, через яку фрукти стають непридатними для продажу у свіжому вигляді.

Комахи.

Дорослі особини можуть досягати до 5 мм завдовжки, плоскі, овальної форми і мати білий восковий покрив із восковими нитками, що стирчать з кола тіла. Довші нитки на задньому кінці тіла утворюють у цих борошнистих червеців "хвости".

Примітка: не розповсюджений шкідник на лохині.

Птахи (звичайний шпак, дрізд, ворон, горобець, голуб та ін.).

Пошкодження.

Ягоди в пошкодженнях клиноподібної форми, з відсутніми ділянками внутрішньої м'якоті.

П'ядениця Брюса та зимова п'ядениця (Operophtera bruceata та O. brumata).

Пошкодження.

Ранньою весною гусениці харчуються кистями суцвіть, зеленими ягодами і листям.

Комаха.

Блідо-зелені гусениці довжиною до 18 мм із двома блідими лініями, що проходять по всій довжині тіла, із блідо-зеленою головою. Метелики літають пізньої осені і відкладають яйця на рослинах лохини. Личинки вилуплюються у березні і починають харчуватися всередині бутонів та квіток до кінця травня. Вони падають у ґрунт для залялькування у червні, де залишаються до появи метеликів після жовтня. Одне покоління на рік.

Розанова листовійка (золотиста) (Archips rosanus).

Пошкодження.

Навесні гусениці харчуються квітами і плодами, що розвиваються, і листям.

Комаха.

За розміром і зовнішнім виглядом такі ж, як у скошеносмугі листовійки, але у розаних листовійок тільки одне покоління на рік, тоді як у скошеносмугих листовійок два покоління. Личинки розанної листовійки з'являються пізніше влітку, ніж у скошеносмугої. Літ метеликів починається у червні-липні. У цей час і відбувається відкладання яєць.

Скосар борозенчастий (Otiorhynchus singularis).

Зелений довгоносик (Polydrusus sericeus).

Скосар малий чорний (Otiorhynchus ovatus).

Скосар зморшкуватобороздчатий (Otiorhynchus rugosostriatus).

Скосар одиночний (Otiorhynchus sulcatus).

Скосар люцерновий (Sciopithes obscurus).

Пошкодження.

Личинки харчуються, об'їдаючи коріння та крону, викликаючи опадіння листя на дорослих рослинах. Молоді рослини можуть загинути. Дорослі скосарі харчуються листям, що призводить до появи «виїмок», що зазвичай не впливає на розвиток рослини загалом.

Комаха.

Дорослі особини безкрилі та мають вузьку морду. Їхній розмір коливається від 5 до 12 мм, залежно від виду. Дорослі особини скосаря одиночного є найбільшими і можуть досягати 12 мм завдовжки. Кореневі скосарі зморшкуваті грубі, довжиною 8-10 мм. Скосар борозенчастий та люцерновий мають довжину 7-9 мм. Найдрібніший - скосар малий чорний довжиною 5-7 мм. Кожен вид має чітке забарвлення. Зелений листовий довгоносик - блискучий, зеленого кольору і може літати.

Дорослі скосарі лазять по кущах, щоб нагодуватися вночі. Протягом дня вони відпочивають біля поверхні ґрунту і прикидаються мертвими, якщо їх потривожити. Дорослі особини скосаря борозенчастого харчуються бруньками, об'їдають кору та однорічну деревину з березня до травня. Зарубки на листі з червня по вересень зазвичай залишають дорослі особини скосаря одиночного і скосаря люцернового. Скосар малий чорний і скосар морщинобороздчатий більш активні навесні та восени і залишаються захищеними у ґрунті у спекотні літні місяці. Дорослі особини зеленого листового довгоносика залишають невеликі виїмки після годівлі на молодому листі, як на високорослих, так і низькорослих рослинах і активні на полях вдень і ввечері. Личинки до 12 мм завдовжки, білі із жовто-коричневими головками, зустрічаються у кронах або коріннях кущів лохини. У личинок немає ніг, але вони мають певну рухливість у ґрунті. Личинки вилуплюються з липня-вересня та зимують у ґрунті. Яйця відкладаються з весни до осені, пік посідає липень-серпень.

Скошеносмуга листовійка (Choristoneura rosaceana).

Пошкодження.

Гусениці харчуються ранньою весною і в середині літа кистями суцвіть, зеленими ягодами та листям.

Комаха.

Маленькі гусениці зимують на рослинах і починають харчуватися на початку квітня, всередині скрученого листя або перетинчастих квіток. Гусениці присутні й у липні-серпні. Гусениці виростають до 25 мм у довжину, блідо-зелені з чорними головами та тримаються близько до своїх захисних укриттів під час годування. Личинки заляльковуються в сувоях листя, а метелики жовто-коричневого кольору з'являються в червні, а друге покоління в серпні. Їх можна побачити, що пурхають навколо кущів або відпочивають на листі. Два покоління на рік.

Слимаки та равлики.

Пошкодження.

Слимаки та равлики залишають сліди слизу на листі та фруктах. Вони можуть забруднювати фрукти, зібрані машинним способом.

Комаха.

Слимаки - слизькі, безногі, повільні молюски різного забарвлення та розмірів до 10 см завдовжки. Равлики схожі за описом, але мають захисну раковину.

Примітка: не розповсюджений шкідник на лохині.

Попелиця (Ericaphis fimbriata).

Пошкодження.

Кущі лохини заселяють кілька видів попелиць. Однак це найважливіший вид. Попелиця поширює вірус опіку лохини, але рідко викликає прямі збитки врожаю. Попелиця виділяє липку падь, яка може накопичуватися на листі та плодах. На паді може розвинутись чернь (сажистий грибок).

Комахи.

Німфи та безкрилі дорослі особини маленькі, 1-2 мм завдовжки, жовтого, зеленого, оранжевого або рожевого кольору. Крилаті попелиці зазвичай чорні, завдовжки 2-3 мм. З березня по вересень попелиця виявляється на нижній стороні листя і верхівках нових пагонів. Перше покоління крилатих попелиць з'являється на початку травня. Популяції попелиці найбільш високі в червні та липні. Зимують у вигляді яєць на лохині.

Чорнична галиця (Dasineura oxycoccana).

Пошкодження.

 5-10 мм верхніх кінчиків пагонів стають чорними і зморщуються. Це може призвести до надмірного розростання нових пагонів.

Комаха.

Доросла особина є невеликою мухою, що відкладає яйця на молоді кінчики пагонів. Личинки з'являються і їх можна знайти групами всередині пагонів. Це чисті, білі або оранжеві личинки довжиною 1-2 мм без ніг та мітки. Збитки відбуваються з червня по вересень. Личинки харчуються молодою поросллю, пошкоджуючи рослинну тканину, що призводить до деформації, почорніння та загибелі нових паростків. Зимують чорничні галиці у вигляді лялечок у ґрунті. За вегетаційний період можливо до 4-х поколінь.