Хрущ травнений східний

ХРУЩ ТРАВНЕВИЙ СХІДНИЙ.

Melolontha hippocastani F.

КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА.

Ряд Твердокрилі.

Родина Пластинчастовуcі.

ВИДИ, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ.

Поліфаг, пошкоджує ягідні, овочеві, плодові, декоративні й лісові породи. Дорослі жуки гризуть листя берези, дуба, бука, верби, осики, тополі, кінського каштана, клена, в’яза, вільхи, липи, волоського горіха, ліщини, яблуні, сливи, черешні, шипшини, акації жовтої та білої, винограду, бузини, жимолості татарської. Охоче поїдають хвою модрини і суцвіття сосни, рідше - хвою сосни. Ніколи не харчуються листям ясена. Личинки пошкоджують коріння молодих рослин різних порід у розплідниках і молодих насадженнях, а також коріння багатьох городніх і польових культур.

ШКОДОЧИННА СТАДІЯ.

Личинка, імаго.

ТИП ПОШКОДЖЕННЯ.

Шкідник листя та коріння.

Личинка підгризає коріння практично всіх рослин. Імаго об’їдає листя. Молоді рослини гинуть, більш дорослі затримуються в рості.

КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ.

1 за чотири-п’ять років.

ЗИМУЮЧА СТАДІЯ.

Личинки різного віку, а також молоді сформовані з осені жуки в ґрунті на глибині 60-200 см.

УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА.

Заселяє пухкі піщані та супіщані ґрунти. На півночі вибирає відкриті місця, на півдні - під покривом лісу.

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА.

В Україні значної шкоди завдає у східних районах Лісостепу і Полісся.

Імаго. Жук завдовжки 20,5-29 мм, завширшки 10,6-14,6 мм. За зовніш  нім виглядом дуже подібний до хруща травневого західного, але на кінці черевця відросток пігідію у самця вузький, заокруглений. Забарвлення досить мінливе. Найточнішою відмітною ознакою є форма і колір пігідію: чорний, досить короткий, у самки утворює тільки вузький виступ, у самця на кінці пігідію невелике округле розширення. Статеві відмінності, крім закінчення черевця, полягають ще в зубчастості гомілки передніх ніг у самки і кількості пластинок вусиків: у самця 7 членикові й приблизно в 2 рази довші, ніж у самки, яка має всього 6 пластинок.

Яйце овальне, величиною приблизно 3 х 2 мм, брудно біле.

Личинка довжиною до 65 мм. Голова блискуча, без вічок, рудого кольору. Тіло С-подібно зігнуте, біле. Вусики з чотирьох члеників, досить довгі, як і ноги. Чотири останні дихальця характерно менші від попередніх. Анальний отвір у формі поперечної щілини. На задній частині анального стерніту є дрібні шипики конічної форми (по 25-30 в ряд), які утворюють два майже паралельні, що зближуються ряди, які виходять передніми кінцями за межі поля, покритого рясно гачкуватими щетинками. Передній край даного поля доходить до середини задньої частини анального стерніту.

Личинки мають три віки, які відріз  няються шириною головних капсул (перший вік - 2,5 мм, другий вік - 4 мм, третій вік - 6 мм).

Лялечка відкритого типу, блідо жовта. Її довжина - 25 мм, ширина - 18 мм.

Літ жуків спостерігається з кінця квітня до середини червня, масовий - у травні, однак поодинокі самки зустрічаються до початку липня. Орієнтир початку льоту - розпускання листя на деревах. Комахи проходять додаткове харчування листям дерев і чагарників, самки харчуються і в проміжках між відкладанням яєць.

В окремі роки літ триває менше місяця. Спочатку з’являються поодинокі самці, а через 6-7 днів - самки. У період масового льоту співвідношення статей рівне, в кінці переважають самки.

Вдень жуки зазвичай сидять на деревах і чагарниках, літати починають з настанням сутінків і вночі. Спостерігалися випадки денного льоту. Після спарювання самки йдуть у ґрунт на глибину 10-20 см і відкладають яйця купками по 25-30 шт., а потім знову виходять на поверхню. Там вони харчуються і повторно йдуть у ґрунт для відкладання яєць. За 2-3 прийоми самка відкладає 60-70 яєць, і після останньої яйцекладки гине, не виходячи на поверхню ґрунту.

Яйце дозріває 10-14 днів, а личинки відроджуються через 4-6 тижнів.

Личинка першого віку (першого року) харчується гумусом і шкоди не завдає. На зиму вона йде в ґрунт до глибини 60-200 см, а навесні знову наближається до поверхні. Тут вона линяє, переходить у другій вік і харчується вже корінням рослин, завдаючи кормовим рослинам значної шкоди.

Перезимувавши вдруге, комаха знову линяє навесні й переходить у третій, найбільш шкідливий вік. У цей час личинка здатна пошкоджувати більші корінці. Перезимувавши втретє, при чотирирічній генерації личинка третього віку заляльковується в червні липні. На півночі ареалу вона зимує і в четвертий раз, на півдні ареалу подібний уповільнений розвиток може спостерігатися на ділянках, які затінені та слабко прогріваються.

Рис. 1. Стадії розвитку хруща травневого східного: імаго самець.

Рис. 2. Стадії розвитку хруща травневого східного: імаго самка.

Рис. 3. Яйцекладка.

Рис. 4. Личинка хруща травневого східного.

Рис. 5. Лялечка хруща травневого східного.

Рис. 6. Самець хруща травневого східного на листку берези.

Рис. 7. Зовнішній вигляд пошкодження рослин хрущем травневим східним.

Рис. 8. Дорослий жук гризе листя.

Заляльковування проходить через 3 або 4 перезимівлі в червні липні, в ґрунті на глибині 10-30 см. Стадія лялечки триває 1-2 місяці.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА.

ХІМІЧНІ.

Такі ж, як проти личинок хруща мармурового. Внесення з крапельним поливом у ґрунт 2-3 кг/га препарату АКТАРА або ЕНЖІО (2 л/га) дає хороший ефект у боротьбі з личинками хруща та іншими ґрунтовими шкідниками. У роки льоту при високій чисельності жуків - обробка молодих насаджень інсектицидами. Обприскати препаратом КАРАТЕ ЗЕОН у нормі 0,15 л/га, який має високу ефективність - нокдаун ефект. Унікальна технологія ЗЕОН капсуляції забезпечує кращу стабільність за будь яких погодних умов та тривалішу дію за інші піретроїди.

Використані матеріали: Шкідники винограду. Мринський І. М., Воєводін В. В.