Червець Комстока (червчик Комстока)

ЧЕРВЕЦЬ КОМСТОКА (ЧЕРВЧИК КОМСТОКА).

Pseudococcus comstocki Kuw.

КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА.

Ряд Напівтвердокрилі.

Родина Борошнисті червці.

ВИДИ, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ.

Поліфаг, здатний пошкоджувати більше ніж 300 різних видів рослин, але найчастіше селиться на плодових деревах (шовковиця, інжир, яблуня, груша, айва, гранат, персик, глід, інші кісточкові та зерняткові культури), а також на картоплі, буряку, моркві, винограді, хмелі та інших рослинах. Рідше - на сливі, аличі, абрикосі, вербі.

ШКОДОЧИННА СТАДІЯ.

Личинка, імаго (самка).

ТИП ПОШКОДЖЕННЯ.

Сисний шкідник винограду.

Висмоктування клітинного соку на листках і пагонах, при цьому порушується процес асиміляції, ослаблюється процес фотосинтезу, внаслідок чого ріст і розвиток культур сповільнюється. При цьому поверхня рослин покривається особливими липкими виділеннями, які приваблюють різні види грибкових інфекцій. Спостерігається зменшення ваги плодів, погіршення їх смакових якостей. Також було підтверджено передачу декількох вірусів (GVA, GVB, GLRaV‑3).

Пошкоджені червцями молоді рослини поступово в’януть і всихають, а коренеплоди і бульби дрібніють і втрачають товарний вигляд. На корі плодових дерев можуть утворюватися хворобливі нарости, листя жовтіє і опадає раніше терміну, продуктивність рослин різко падає. В окремих випадках, при масовому зараженні шкідником, культури можуть навіть загинути.

На плодових культурах червчик Комстока тримається найчастіше у квіткових чашечках та поблизу плодоніжки, іноді - в ходах плодожерок. Плоди пошкоджених рослин стають дрібними, погіршуються смакові якості, згодом вони опадають. У розсадниках шкідник нерідко зустрічається на корінні яблуні, персика, сливи.

Проникнувши на територію нашої країни і не маючи ентомофагів, червець Комстока у перші ж роки завдав значної шкоди плодовим насадженням. Часто крони дерев були наче снігом вкриті скупченнями колоній шкідника. Втрати врожаю плодів персика досягали 49 %, картоплі - 42, буряку - 35 %, зниження врожаю листкової маси шовковиці сягало 65 %.

КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ.

3-4.

ЗИМУЮЧА СТАДІЯ.

Яйця у воскових яйцевих мішках (овісаках), які захищають їх від несприятливих погодних умов у тріщинах, під корою дерев, у ґрунті. Окремо зустрічаються зимуючі личинки і навіть імаго самок. Відомо, що шкідник переносить відносно суворі умови перезимівлі (яйця витримують переохолодження до ‑30 °С).

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА.

Батькiвщиною червця Комстока є Схiдна Азiя - Японiя i Китай.

Уперше шкiдника описав у 1902 роцi японський ентомолог Куван i дав йому цю назву на честь американського зоолога Комстока. Hа територiю колишнього СРСР шкідник проник у 1936-1937 роках з Японiї з саджанцями великоплiдної шовковицi. Першi осередки червця Комстока виявленi в 1939‑му на шовковицi в околицях Ташкента, пiсля чого шкiдник розповсюдився по всiх середньоазіатських республiках. Пiзнiше осередки червця Комстока були виявленi в Закавказзi, Молдавiї, Ставропольському i Краснодарському краях. Hа територiї України шкiдник зареєстрований у 1973 роцi в Севастополi, у 1974‑му в Одесi та Бiлгород‑Днiстровському, а згодом i в iнших областях. У 2005 році шкідник був розповсюджений невеликими осередками у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській областях та в Криму.

Основним ареалом проживання цієї комахи є регіони з тропічним кліматом (країни Східної Азії), але на сьогодні шкідник набув широкого розповсюдження по всьому світі. Зокрема, він був виявлений на Кавказі, в Середній Азії, Узбекистані, Киргизстані, Таджикистані, південному Казахстані, Туреччині.

Імаго. Самка безкрила, витягнуто‑овальної форми, з багатосегментованим тілом (завдовжки від 2,5 до 5,5 мм) і добре розвиненими ногами. Вона на поверхні тіла має білий або світло‑рожевий борошнистий наліт, що зовні нагадує спресовані грудки вати. Має 17 пар ниток тіла з боків, причому каудальна (задня) пара на третину довша, ніж тіло.

Самець невеликий (до 1,5 мм) червоно‑коричневого забарвлення і має одну пару крил із двома хвостовими нитками білого кольору, довшими за все тіло. Вусики з десятьма сегментами. Ротовий апарат відсутній.

Яйце дуже дрібне (до 0,2 мм завдовжки), овальної форми і має світло‑жовте забарвлення.

Строки весняного вiдродження личинок залежать вiд кiлькостi тепла в березнi‑квiтнi. Hавеснi воно вiдбувається недружно i триває 1-1,5 мiсяця. Вiдродження личинок з яєць, що перезимували, починається у першiй або другiй половинi травня за температури повiтря +12-14 °С.

Перша генерація шкідників розвивається протягом 40-65 днів. Перше линяння личинок червця настає через 16-19 днiв пiсля вiдродження. Через 14-16 днiв пiсля першого линяння личинки самок линяють вдруге. Через 10-12 днiв пiсля цього вiдбувається третє линяння.

Личинки третього віку з’являються у другiй‑третiй декадах червня за температури +19-21 °С. Перехiд личинок третього віку в самок починається в першiй половинi липня, а до кiнця другої декади в популяцiї - статевозрiлi самки.

Спiввiдношення статей у червця Комстока майже однакове. Вилiт iмаго самцiв першої генерацiї також припадає на середину червня i триває 12-17 днiв. Самки пiсля заплiднення розповзаються в затишнi мiсцинки для вiдкладання яєць. Оптимальна температура для яйцекладки самок першої генерацiї перебуває в межах +18-23 °С. Яйцекладка триває 16-20 днiв. Таким чином, розвиток першої генерацiї становить 56-67 днiв за суми ефективних температур 1030,2-1252,5 °С.

Личинки й самки другої генерацiї у своєму розвитку й поведiнцi не вiдрiзняються вiд першої. Рiзниця лише в тому, що для розвитку другої генерацiї потрiбно на 10-14 днiв менше. Повний цикл розвитку другої генерацiї становить 46-54 днi за суми ефективних температур - 916,6-1074,4 °С.

Результати облiкiв динамiки льоту червця Комстока показали, що літ самцiв розрiзнений. За його пiками можна встановити число генерацiй шкiдника. Лiт самцiв першої генерацiї починається через 30-35 днiв пiсля вiдродження личинок. Середня чисельнiсть шкiдника в перiод найбiльшого льоту (кiнець червня) становила 8,4 особини на одну пастку. Лiт самцiв другої генерацiї спостерігається в серпнi та триває 30-33 дні пiсля вiдродження личинок. Середня чисельнiсть шкiдника становила 14,8 самця.

Протягом життєвого циклу самка здатна відкладати від 100 до 600 яєць, які вона розміщує в ґрунті або в різних укриттях на рослинах (у тріщинах, під корою дерев).

Іде на зимівлю у вересні‑жовтні. Зимує червець у стадiї яйця. У яйцекладцi, укладеній у бiлий восковий мiшок (овiсак), вiд 100 до 500 яєць. Яйцекладки за зиму зберiгаються не повнiстю. За надлишку вологи, сильних вiтрiв «смертнiсть» яєць досягає 85 %. За сприятливої теплої зими яйцекладки зберiгаються на 60-70 %. Основними чинниками, що впливають на розвиток червця Комстока (на першу генерацiю бiльше, нiж на другу), є температура i вологiсть повiтря.

Рис. 1. Стадії розвитку червця Комстока (червчика Комстока): імаго самки (різний вік).

Рис. 2. Доросла самка червця Комстока безкрила, подовжено-овальної форми, має багаточленикове тіло (довжиною 2,5-5,5 мм) і добре розвинені ноги. Має 17 пар ниток тіла, причому каудальна пара становить одну третину довжини тіла.

Рис. 3. Перший і другий личинкові стадії самки і самця практично не відрізняються. Вони виглядають схожими на дорослих самок, за винятком того, що вони менші, більш овальної форми, позбавлені довгих ниток.

Рис. 4. Імаго самка червчика Комстока.

Рис. 5. Яйця, що перезимували, вилуплюються з середини квітня до травня, і німфи мігрують із місць відкладання яєць до місць годівлі на кінцевих порослях і нижній стороні листя дерев і кущів. На фото дорослі особини червця Комстока.

Рис. 6. Імаго самець червця Комстока. Через його невеликий розмір і короткий термін життя, дорослого самця навряд чи можна побачити в полі, якщо його не спіймають у феромонні пастки; навіть тоді його важко розрізнити без допомоги мікроскопа.

Рис. 7. Дорослий самець червця Комстока має крила. Він знаходиться поруч із дорослою самкою, що виробляє овісак.

Рис. 8. Яйця відкладаються змішаними масами разом із восковими ниткоподібними виділеннями.

Рис. 9. Яйця мають еліптичну форму (0,3 мм завдовжки та 0,17 мм завширшки) і яскраво-помаранчево-жовті, але можуть виглядати тьмянішими через воскові нитки, що їх покривають.

Рис. 10. Яйця захищені восковими яєчними мішками, які зазвичай зимують під грубою корою дерева.

Рис. 11. Овісаки зимують під корою дерева.

Рис. 12. Зовнішній вигляд пошкодження дерева червцем Комстока (червчиком Комстока).

Рис. 13. За активністю личинок і дорослих самок також можна спостерігати, обернувши липку стрічку навколо гілок.

Рис. 14. Німфи борошнистого червця, які приклелися до липкої стрічки.

Рис. 15. Червці Комстока на плоді персику.

Рис. 16. Червці Комстока на плоді нектарину.

Рис. 17. Сильно уражений плід гарбуза червцями Комстока.

Рис. 18. Падь (медяна роса), яку виділяють червеці Комстрока, є субстратом для сажистого гриба, що росте на поверхні.

Рис. 19. Ушкодження виноградного грона червцями Комстока.

Рис. 20. Доросла особина червця Комстока на виноградному гроні.

Рис. 21. Червці Комстока паразитують на нижній стороні виноградного листя.

Рис. 22. Яйця відкладаються змішаними масами разом із восковими ниткоподібними виділеннями в захищених місцях, таких як під тріщинами кори та іноді в чашечку плодів.

Для визначення осередків зараження червцем Комстока зазвичай використовуються феромонні пастки, а вже на підставі отриманих результатів визначаються способи і терміни проведення захисних заходів. Феромонні пастки вивішують у період льоту самців.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА.

КАРАНТИННІ.

Оскільки даний вид шкідника відноситься до небезпечної карантинної групи, то при ввезенні до країни імпортної продукції рослинного походження (стосується регіонів, де даний вид червця має масове поширення) проводиться її обов’язкова перевірка і знезараження.

БІОЛОГІЧНІ.

Застосування мініатюрного паразита - мошки псевдофікуса (була виведена штучно в Сполучених Штатах Америки). Ця дрібна комаха живиться виключно червцями Комстока. Даний ентомофаг був інтродукований в інші регіони, де благополучно пройшов акліматизацію і на сьогодні успішно стримує шкідника по всьому ареалу його поширення.

Річ у тім, що самка псевдофікуса відкладає яйця безпосередньо в тіло самки червця, внаслідок чого відроджені личинки поступово пожирають «господаря» зсередини. Інфікований личинками псевдофікуса червець згодом гине, а його тіло муміфікується. Протягом одного сезону може розвиватися до 8 генерацій цього ентомофага, при цьому одна самка здатна відкладати від 60 до 120 яєць, призводячи таким чином до відчутних втрат популяції шкідника.

АГРОТЕХНІЧНІ.

Глибока осіння зяблева оранка. Своєчасне прибирання та знищення бур’янів. Прибирання рослинних решток та опалого листя. Підживлення рослин комплексними добривами. Своєчасне зрошення.

ХІМІЧНІ.

Застосування інсектицидів. Обробку цими препаратами слід проводити через кожні два тижні, що дозволить знищувати, в тому числі молоде покоління червців. Для забезпечення тривалої захисної дії обприскати препаратом ВОЛІАМ ФЛЕКСІ - 0,3 л/га, комбінація двох діючих речовин неперевершено контролює всі види сисних та листогризучих шкідників.

Препарат має високі трансламінарну та системну дії. Діюча речовина хлорантраніліпрол має високу трансламінарну активність. Потрапивши в шлунок шкідника або через кутикулу, хлорантраніліпрол миттєво призводить до паралічу м’язів, за 3 години припиняється процес живлення, а через 2 дні настає загибель. Друга діюча речовина - тіаметоксам, у якого найвищі розчинність і системність серед діючих речовин хімічного класу неонікотиноїдів. А отже, він легко поглинається листовою поверхнею і швидко поширюється по всій рослині, включаючи молодий приріст.

Використані матеріали: Шкідники винограду. Мринський І. М., Воєводін В. В.